Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) на брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки 30 вересня 2026 року повідомила, що саме українська сторона першою порушила питання конфіденційності передачі двох північнокорейських військовослужбовців, побоюючись впливу на майбутні переговори про обмін військовополоненими.
Канали переговорів
Депутат від Партії народної влади Ю Йон Ха, присутній на брифінгу, заявив, що NIS співпрацювала з Міністерством закордонних справ Південної Кореї щодо репатріації військових. За його словами, сторони домовилися про сувору конфіденційність через кілька каналів, виходячи зі спільного розуміння делікатності питання. Водночас розвідці невідомо, чи існувала аналогічна домовленість між лідерами двох країн.
Розбіжності у версіях сторін
- 23 вересня президент України Володимир Зеленський під час Генеральної Асамблеї ООН заявив про передачу Сеулу двох полонених із КНДР.
- 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення і назвав репатріацію «надзвичайно делікатним» питанням.
- Радник президента України Дмитро Литвин написав, що такої домовленості не було і що приховувати, куди діваються полонені, було б неправильно.
Південнокорейська адміністрація заявила, що вимагає вибачень, а представник офісу президента Сеула стверджував, що Зеленський оприлюднив інформацію без попередніх консультацій. Існування домовленості між лідерами та питання, чи попереджала Україна Сеул заздалегідь про виступ на Генасамблеї ООН, залишаються не підтвердженими остаточно.
